Співробітники КНДУ НДІРоМ взяли участь у семінарі «План дій «Зелене місто» для міста Києва»

Співробітники КНДУ НДІРоМ взяли участь у семінарі «План дій «Зелене місто» для міста Києва», який розробляється у співпраці з міжнародними компаніями WS Atkins International Ltd у партнерстві з Bilfinger Tebodin Україна та командою секторальних експертів у рамках Програми ЄБРР ЗЕЛЕНІ МІСТА за фінансової підтримки Швеції.
Головним акцентом Плану є системне вирішення екологічних проблем у місті Києві. Візія якого зосереджена на становленні міста Києва як низьковуглецевого, екологічно свідомого і розумного міста, що надає інклюзивні громадські послуги високої якості, націлені на забезпечення життєстійкого середовища в умовах сучасних викликів, можливості для активного здорового способу життя та доступ всім і кожному до природного середовища.
Семінар базувався на обговоренні 5 основних стратегічних цілей та заходів до них:
1. Зведення до мінімуму забруднення повітря та викидів парникових газів від транспорту в межах міста;
2. Зниження забруднення повітря та викидів парникових газів джерелами, що генерують енергію з використанням викопного палива;
3. Покращення очистки стічних вод до рівня стандартів ЄС. Покращення якості питної води до рівня стандартів ЄС;
4. Впровадження системи управління ТПВ у відповідності до ієрархії поводження з відходами;
5. Посилення екологічності та стійкості інфраструктури міста до природних катаклізмів та кліматичних змін.
В ході дискусії , що відбувалася в тематичних групах: Міський транспорт і мобільність; Генерація та споживання енергії; Водопостачання та якість води; Система поводження з твердими відходами; Опірність міста та природоорієнтовані рішення, розглянуто галузеві бачення зеленого міста, перелік рекомендованих заходів та прогнозовані показники, а також їх уточнення з командою консультантів.
Напрацьовані результати підсумку семінару сприятимуть вибору короткого переліку заходів, який буде остаточно доопрацьовано в Плані дій «Зелене місто» (ПДЗМ).

 

Фахівці Інституту підрахували вартість підготовки кваліфікованих кадрів за регіональним замовленням за кошти бюджета міста Києва

Фахівці Інституту підрахували, що середня вартість підготовки фахового молодшого бакалавра у закладах професійної (професійно-технічної) освіти міському бюджету коштуватиме в середньому 53,4 тис грн. Найдорожче за регіональним замовленням коштує підготовка спеціаліста у галузі будівництва та цивільної інженерії – 71,4 тис грн. Трохи більше 56 тис грн з міського бюджету витрачається на підготовку одного спеціаліста інформаційної, бібліотечної та архівної справи. За 55 тис грн готується фахівець в галузі лісового господарства.

Крім того, фахівці НДІРОМу проаналізували та підрахували вартість підготовки та перепідготовки кадрів за бюджетні кошти кваліфікованих робітників в різних галузях економіки. Зокрема, в сфері обслуговування, громадського харчування, зв’язку, будівельних, монтажних і ремонтно-будівельних робіт, різних видів транспорту. Середня вартість підготовки кваліфікованого робітника у закладах професійної (професійно-технічної) освіти міському бюджету коштуватиме в середньому 59,8 тис грн. тис грн.

За середньостроковим прогнозом, обсяг кваліфікованих кадрів, підготовку яких місто планує замовляти закладам професійної (професійно-технічної) освіти, зростатиме від 4820 осіб у 2021 році до 5042 осіб у 2023.

Орієнтовна середня вартість підготовки кадрів в закладах фахової передвищої освіти близько 61 тис. грн, у закладах вищої освіти – 113 тис грн на рік. Обсяг замовлення у 2021-2023 роках коливатиметься від 4141 до 4181 особи.

Таким чином, Інститутом проведена ґрунтовна робота з підготовки Порядку визначення вартості та оплати комунальним закладам професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти послуг з підготовки фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів за кошти бюджету міста Києва.

«Методика розрахунку орієнтовної середньої вартості підготовки одного кваліфікованого кадра, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 346, вимагає подачу даних про показники вартості підготовки кадрів за освітньо-кваліфікаційним рівнем, галуззю знань, спеціальністю, видом економічної діяльності (для професійно-технічного навчального закладу), професією та формою навчання за встановленою державним замовником формою, а також детальні розрахунки по окремих статтях видатків. Однак, саме в Методиці не визначено механізму визначення вартості підготовки кадрів за окремою спеціальністю або професією. З метою усунення недосконалості в законодавстві, зокрема, відсутності алгоритму обчислення такої вартості, Інститут розробив Порядок визначення вартості та оплати закладам освіти послуг з підготовки фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів,
підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів за кошти бюджету м. Києва. Це сприятиме цільовому та ефективному використанню бюджетних коштів в частині підготовки фахівців», – зазначає Ігор Петренко, директор КНДУ«НДІРОМ».

На базі результатів обчислення вартості підготовки кадрів, проведених із використанням розробленого КНДУ НДІРОМ Порядку, КМДА видано розпорядження №1148 від 25 травня 2021 року «Про затвердження регіонального замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів за кошти бюджету міста Києва на 2021 рік», в якому було враховано висновки та пропозиції КНДУ НДІРОМ.

Карантин у цифрах

Минув рік від запровадження перших карантинних обмежень у Києві. Сьогодні столиця знову живе в режимі суворого карантину, оскільки щодня в місті зростає кількість хворих на коронавірус. Як ставляться до обмежень кияни і як оцінюють дії влади щодо подолання епідемії Covid-19 «Вечірній Київ» запитав у директора Комунальної науково-дослідної установи «Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста Києва» Ігоря Петренка. https://vechirniy.kyiv.ua/news/50931/

Проєкти міських цільових програм

Для створення умов підвищення комфорту та якості життя киян НДІРоМ продовжує підготовку проєктів міських цільових програм, а саме:

Програми розвитку туризму в місті Києві на 2022–2024 роки;

Програми «Столична культура: 2022–2024 роки»;

Програми підвищення енергоефективності та розвитку житлово-комунальної інфраструктури міста Києва на 2021-2025 роки.

Реалізація міських цільових програм забезпечує комплексний розвиток столиці відповідно до цілей Стратегії розвитку міста Києва.

Про початок громадських обговорень проєктів цих програм будемо повідомляти додатково.

Транспорт та міська мобільність – оцінка киян

За результатами опитування киян, проведеного НДІРоМ наприкінці 2020 року було виявлено, що кожен другий киянин проводить у міському транспорті від пів години до години (48,5%), а ще чверть 1-2 години (24,6%), тоді як не користуються ним лише 6% містян.

Стан міського транспорту столичні жителі за п’ятибальною шкалою, де 5 – найвищий бал, 1 – найнижчий у 2020 році в середньому оцінили на – 3,32 бали, тобто в межах оцінки «задовільно».

Дещо вище киянами оцінено параметр «професіоналізм водіїв громадського транспорту» – середній бал 3,70 бали (у відсотках – 61,1% киян поставили «4/5 бали»), роботу й культуру спілкування кондукторів – 3, 67 бали (у відсотках – 57,4% – «4/5 бали») та роботу й культуру спілкування контролерів» – 3,58 бали (51,5% – «4/5 бали).

Найнижча оцінка «1/2» поставлена половиною містян параметру «безпека руху на дорозі» (середня оцінка – 2,57 бали), а також 41,2% на «1/2» бали оцінили стан доріг, шляхопроводів, транспортних розв’язок (середня оцінка – 3,17 бали).

На 3,2 бали в середньому кияни оцінили загальний стан вирішення питань транспортної інфраструктури міста. За окремими ж складовими дещо вище оцінено ремонт доріг, шляхопроводів – 3,48 бали (55,8% опитаних поставили оцінку «4/5 бали»). Тоді як найнижче – в межах оцінки «незадовільно» – оцінено параметр «збільшення кількості транспортних засобів на маршрутах» – 2,87 бали (35,8% поставили оцінку «1/2» бали).

Отже, транспорт та міська мобільність оцінені киянами на «задовільно». Разом з тим, 47,0% столичних жителів визнали саме параметр «необхідність удосконалення транспортної інфраструктури міста» другою за значимістю проблемою, що потребує нагального вирішення, після необхідності оновлення інфраструктури та покращення послуг ЖКГ – 52,9%.

Цільова аудиторія: особи у віці 18 та більше років, які постійно проживають та зареєстровані у м. Києві. Похибка вибірки / Контроль поля: стандартні відхилення при достовірних 95% співвідношенні змінних від 0,1:0,9 до 0,5:0,5 складають 1,4-2,3%; 20% валідизація факту та повноти проведення інтерв’ю методом телефонного опитування; рівень досяжності респондентів – 39,6%. Метод збору інформації: індивідуальне інтерв’ю за місцем мешкання респондента. Вибірка: 2008 респондентів. Терміни опитування: 22 листопада – 2 грудня 2020 року https://vechirniy.kyiv.ua/news/51306/

Оцінка туристичної привабливості столиці

КНДУ «Науково-дослідний інститут соціально – економічного розвитку міста» провів щорічні соціологічні заміри щодо оцінки туристичної привабливості столиці.

Так, за результатами соціологічних досліджень наприкінці 2020 року 48% киян оцінювали на «відмінно» та «добре» дії влади щодо підвищення туристичної привабливості Києва, а 41% – позитивно оцінили зусилля муніципалітету з розвитку об’єктів культури та туризму. При цьому середній бал показника розвитку об’єктів культури та туризму в столиці за 5-бальною системою становив 3,25 балів, тоді як у 2017 році він дорівнював лише 2,37 бали.

Разом з тим, 62% киян позитивно відзначили зусилля міської влади у напряму покращення благоустрою столиці. Дещо критичнішими були оцінки містян щодо успіхів міської влади у збереження архітектурних пам’яток та історичної спадщини – лише троє із десяти оцінили їх як «позитивно» та «скоріш позитивно».

В опитуванні взяли участь особи у віці 18 та більше років, які постійно проживають та зареєстровані у м. Києві. Похибка вибірки / Контроль поля: стандартні відхилення при достовірних 95% співвідношенні змінних від 0,1:0,9 до 0,5:0,5 складають 1,4-2,3%; 20% валідизація факту та повноти проведення інтерв’ю методом телефонного опитування; рівень досяжності респондентів – 39,6%. Метод збору інформації: індивідуальне інтерв’ю за місцем мешкання респондента. Вибірка: 2008 респондентів. Терміни опитування: 22 листопада – 2 грудня 2020 року.

Оцінка якості житлово-комунальних послуг

За результатами опитування киян, проведеного наприкінці 2020 року КНДУ НДІРоМ було виявлено, що серед проблем, які найбільшою мірою ускладнюють повсякденне життя киян кожен п’ятий містянин переймається поганою якістю роботи житлово-комунальних служб. Загальна оцінка киянами якості всього комплексу житлово-комунальних послуг за п’ятибальною шкалою (5-найвищий бал, 1 – найнижчий) у 2020 році становила – 3,74 бали. При цьому дев’ять з десяти киян поставили найвищу оцінку «5 балів» якості газопостачання, понад 80% високо оцінили холодне водопостачання. Це забезпечило цим видам послуг лідируючі показники серед решти з середнім балом в 4,61 щодо якості газопостачання та – 4,44 бали щодо постачання холодної води.

Киянам було запропоновано оцінити заходи з модернізації існуючої інфраструктури ЖКГ – технічного стану комунікацій (водопроводу, каналізації, тепломереж) та технічного стану житлових будинків. По обом цим напрямам негативні оцінки киян переважали позитивні. Так, осучаснення та покращення технічного стану комунікацій (водопроводу, каналізації, тепломереж) 45,4% містян оцінили переважно негативно на «1 або 2 бали». Майже 40% негативно оцінили осучаснення та покращення технічного стану житлових будинків. Отже, якщо в цілому якість надання комплексу житлово-комунальних послуг оцінювали між задовільно та добре, то заходи з модернізації та осучаснення існуючої інфраструктури житлово-комунального господарства оцінено нижче задовільного рівня – загальний середній бал 2,57.

 

 

Інтернет-проект «ПРОМИСЛОВІСТЬ І НАУКА МІСТА КИЄВА»

НДІРоМ представляє Інтернет-проект «ПРОМИСЛОВІСТЬ І НАУКА МІСТА КИЄВА» (https://ispn.kievcity.gov.ua/). Головною метою проекту є консолідація в рамках одного порталу інформації про науково-технічний та виробничий потенціал столиці. Сьогодні на сторінках системи представлено більше ніж 2100 великих і середніх промислових підприємств та 300 наукових організацій міста.

Система «Промисловість і наука міста Києва» містить відомості щодо виробничо-господарської, наукової та інноваційної діяльності промислових підприємств та наукових організацій міста, виробництва основних видів промислової продукції, а також пропозиції щодо розвитку міського кооперування.

Кожна організація, яка відноситься до будь-якої галузі промисловості або науки міста Києва, може абсолютно безкоштовно розмістити свою інформацію на порталі. Система сприяє популяризації науки та виробництва столиці, розвитку експортного потенціалу виробників міста Києва, насиченню внутрішнього ринку продукцією київських виробників. З метою сприяння реалізації продукції місцевого виробника в процесі держзакупівель в системі здійснюється формування переліку промислової продукції для потреб міста.

На базі інформаційного фонду системи розроблено веб-сайт виставки-презентації промислової продукції київських виробників «Зроблено в Києві» (https://madein.kievcity.gov.ua/).

Підвищення кваліфікації працівників

НДІРОМ на замовлення Департаменту соціальної політики КМДА дослідив нові підходи до розвитку людського капіталу, зокрема щодо організації підвищення кваліфікації працівників. Авторами вивчались підходи у роботі кадрового менеджменту, що реалізуються на рівні столиці комунальними підприємствами та установами.

На основі проведеного дослідження фахівці НДІРоМу вбачають доцільність у розробці Програми розвитку людських ресурсів столиці, що сприятиме більш якісній реалізації ключових програмних завдань, передбачених Стратегією розвитку Києва до 2025 року, програмою «Освіта Києва. 2019-2023 роки», програмами зайнятості населення міста Києва, а також іншими галузевими програмами, закладеними у проєкт Стратегії розвитку міста Києва до 2035 року.

За прогнозами експертів, найближчі десять років відбуватимуться інтенсивні зміни у розвитку людського капіталу та технологій. Через виклики, які долає сьогодні людство, та внаслідок четвертої промислової революції до 2030 року у світі доведеться перекваліфікувати понад 1 мільярд людей. Питання підвищення кваліфікації працівників та удосконалення людського капіталу включене до порядку денного Всесвітнього економічного форуму в Давосі в 2021 році як одне з ключових.

Детальніше ознайомитись з матеріалами можна за посиланням https://dsp.kyivcity.gov.ua/content/zaynyatist.html